Фільтр 
Дизрегуляція – типовий паталогічний процес , що полягає в порушенні загального функціонального динамічного гомеостазу чи функціонального гомеостазу окремих структур.
Дизрегуляція виникає внаслідок неспроможності інтигруючих систем надавати керуючий вплив на клітину, тканину, орган.
Небезпека дизрегуляції полягає в тому, що виникаючи як тимчасове порушення, при певних умовах вона може перейти в окрему хворобу.
Позаклітинний матрикс (ECM) – це міжклітинні структури тканин людини та тварин. Його маса сягає 25% від маси організма.
Позаклітинний матрікс складається з глікопротеїнів, протеогліканів та гіалуронової кислоти.
В організмі він виконує три основні функції: механічну опорну, транспортну та інтегративну.
У матриксі розташовані периферичні нервові волокна, кровоносні судини (капіляри) та імунокомпетентні клітини. Таким чином у позаклітинний матрікс приходять нервові імпульси центральної нервової системи, гормони, медіатори імунної системи. У ньому відбувається взаємодія інтегративні системи, завдяки матріксу їх регуляційний вплив сягає рівня тканини та клітини.
У нормальному стані позаклітинний матрикс знаходиться в стані однорідної високодисперсної колоїдної системи, яка називається золь.
Воно забезпечує оптимальні умови для здійснення функцій матриксу – транспортної та інтегративної. Під впливом зовнішніх або внутрішніх факторів, таких як токсини або віруси, золь може частково або повністю коагулювати, перетворюючись на гель.
Структура матриксу ущільнюється, стає неоднорідною, відстань між судинами та клітинами збільшується. Структура гелю уповільнює метаболічні процеси у тканині, обмежує доступ у клітину кисню, поживних речовин та керуючих молекул, ускладнює виведення метаболітів та вуглекислого газу. Через те, що на клітинний рівень не надходять гормони, нейрогормони, тканинні гормони порушується управління клітинами та тканинами.
Виникає дизрегуляція.
Якщо її не буде усунуто, то неминуче пошириться на весь орган.
Дизрегуляція органу, рано чи пізно, призведе до порушення гомеостазу цілого організму..
Дизрегуляція небезпечна тим, що в патологічному стані організму, гормони медіатори та інщі керуючі молекули, можуть можуть змінювать свої властивості.
Це додатково посилює загальну дизрегуляцію, та створює проблеми для будь якої терапії.
Усунення дизрегуляції
Усунення дизрегуляції безпосередньо пов’язане з корекцією стану матриксу.
Необхідною умовою відновлення однорідності, структури інших фізико-хімічних властивостей – видалення токсинів і вірусних частинок, що були імпрегновані в міжклітинний простір. При звільненні від них, матрикс знову переходить у стан золю.
Повернення міжклітинного простору у фізіологічно нормальний стан, призводить до відновлення керуючого впливу нервової, гуморальної та імунної систем на тканини та органи. Таким чином усувається дизрегуляція організму. Відповідно, це викликає відновлення спочатку місцевого, а потім і загального гомеостазу.
Для оздоровлення матриксу використовується дренажна терапія.
Дренажна терапія – це специфічна біорегуляційна терапія, яка спрямована на стимуляцію природних механізмів самоочищення матрикса.
Вона активує природні механізми виведення токсичних метаболітів із позаклітинного матрикса у лімфу, з якої вони видаляються видільною системою організму тварини.
Виведення токсичних метаболітів, спричиняє відновлення нормального функціонування міжклітинного матрикса.
Це призводить до відновлення нерівної, гуморальної та імунної регуляції тканин та органів.
У дренажній терапії використовуються біорегуляційні препарати компанії Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ (Німеччина):
- Лімфоміозот
- Галіум
- Нукс Воміка гомаккорд
- Мукоза композітум
- Берберіс гомакорд
- та інші
Як допомогти тварині відновити регуляцію?
Своєчасний початок терапії.
Дренажну терапію треба починати при перших ознаках, або після діагностування захворювання ветеринарним лікарем.
Доцільний вибір першого дренажного препарату.Біорегуляційний препарат першого вибору для початку дренажної терапії – Лімфоміозот. Він активує лімфоциркуляцію, що сприяє відновленню транспортних властивостей міжклітинного простору та біологічної доступності тканин і клітин. Це стає запорукою терапевтичної дії інших лікарських засобів.Препарат першого вибору при дренажній терапії -Лімфоміозот- Органотропна дренажна терапія.Для збільшення терапевтичного ефекту, загальний дренаж доцільно доповнити спеціальним біорегуляційним препаратом, що дренує вражений орган. Спрямована дренажна дія сприяє швидкому та повному відновленню пегуляції.
- Дренажна терапія з метою профілактики.Дренажну терапію доцільно проводити в профілактичних цілях.
Будь-яке захворювання, створює умови для виникнення дизрегуляції.
Для убезпечення організму тварини від порушень регуляції та гомеостазу
треба проводити профілактичну дренажну терапію.