Сучасні підходи до дегельмінтизації коней

Чому потрібна комплексна програма дегельмінтизації?

Для ефективної боротьби з гельмінтами коней всі санітарні заходи повинні бути об’єднані в єдину програму дегельмінтизації. Вона розробляється під кожне господарство окремо, з обов’язковою участю ветеринарного лікаря. Цілі такої програми:

1. 1. Контроль та мінімізація паразитарних захворювань.
   2. Збір об’єктивних даних про рівень зараженості коней.
   3. Аналіз ефективності антигельмінтних засобів, що застосовуються.
   4. Запобігання розвитку толерантності до антигельмінтних препаратів у паразитів.

Попри природне бажання заводчика, повністю звільнити коней від гельмінтів, реалістична стратегія має на меті обмеження та контроль гельмінтозів. Наявність паразитів у коней – це цілком природньо і більшість з них без шкоди здоров’ю переносять певне паразитарне навантаження. Напроти, гельмінтоз, що вийшов з-під контролю, призводить до погіршення якості шерсті, втрати ваги, діареї або колік.

Актуальна тенденція полягає у переосмисленні класичного підходу, що передбачав антигельмінтну обробку приблизно раз на два місяці з обов’язковою ротацією протигельмінтних препаратів. Така практика призвела до того, що паразити стали стійкішими до препаратів. Зараз стратегія боротьби з гельмінтами включає дві базові, щорічні обробки всіх дорослих коней у стаді. Вони можуть доповнюватися цільовими персональними обробками окремих особин.

Програма дегельмінтизації має бути заснована на контрольованих числових показниках. Це дозволяє отримати максимальний терапевтичний ефект, унеможливити перевитрату препаратів, оптимізувати витрати на медикаменти та послуги ветеринара. Першим кроком має стати аналіз калу коня на яйця гельмінтів. Показник називається EPG (eggs per gram) та показує, скільки яєць гельмінтів у шт. посідає 1 г гною. Результат менш як 200 EPG вважається низьким і не потребує додаткових антигельмінтних обробок. Якщо EPG понад 500, то потрібна додаткова дегельмінтизація. Слід враховувати, що EPG 0 не говорить про відсутність глистяної інвазії. Ймовірно, що через статево- віковий склад паразитів вони продукують кількість яєць, яка замала для застосованого методу виявлення.

Наступний крок – планування та проведення дегельмінтизації. У плані враховуються:

• Рівень інвазії (результати аналізів).
• Географічне положення локації, клімат, сезонність.
• Статево – віковий склад стада.
• Щільність поголів’я у стайні або на випасі.
• План профілактичних та санітарних заходів у стайні, на випасі тощо.

Тваринам з низьким рівнем зараженості планують дегельмінтизацію двічі на рік, зазвичай на початку та наприкінці сезону випасу. Особам із високим рівнем зараженості планується індивідуальний графік з урахуванням віку, стану здоров’я, видів паразитів. Підбір оптимальних антигельмінтних препаратів проводить ветеринарний лікар.

Як перевірити ефективність дегельмінтизації?

Після дегельмінтизації через два тижні проводиться тест на зниження кількості яєць гельмінтів. Це необхідно з метою оцінки ефективності застосованих препаратів. Дегельмінтизація вважається успішною, якщо аналіз показав зниження кількості яєць на 90%. Зараз серед паразитів дуже поширилася стійкість до широко застосовуваних антигельмінтних засобів. Тому важливо переконатися, що після дегельмінтизації кількість яєць, що виділяються в гній коняки, знизилася.

Для контролю над глистяними інвазіями велике значення мають своєчасне проведення профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів, без яких будь-яка програма дегельмінтизації буде малоефективною.

1. Здійснюйте ротацію пасовищ з жуйними тваринами, якщо це можливо. Велика рогата худоба, вівці, кози не сприйнятливі до гельмінтів коней. Виїдання трави знижує виживання личинок гельмінтів на пасовищі.
2. Запобігайте перевипасу пасовищ. Зазвичай коні скуштують верхню або середню частину травостою, але при перевипасі змушені діставатися до нижніх частин рослини, де піддаються підвищеному ризику зараження.
3. Не використовуйте одне й теж саме пасовище або загін постійно для кобил і лошат. Це призводить до значного накопичення яєць гельмінтів та подальшого перезараження.
4. Переорюйте пасовище в жарку, суху погоду. Знижена вологість та підвищена сонячна інсоляція створюють несприятливі умови для виживання яєць та личинок гельмінтів. На такі пасовища коней  не випасають протягом двох місяців.
5. Велике значення має управління прибиранням та компостуванням гною. Фекалії повинні своєчасно забиратися зі стайні, загона, пасовища та компостуватися у спеціально відведених місцях. Практика розкидання некомпостованого гною на пасовищах призводить до масштабного зараження території гельмінтами.