Шайри – нащадки лицарських коней

Лицарю середньовічної Європи підходив далеко не будь-який кінь, адже йому доводилося нести власні лати, вершника, його лати та озброєння. Назагал виходило десь під 200 кг. Тому в усіх країнах, де була важка кавалерія, розводили великих, важких коней. Вони могли без особливих зусиль переносити важку броню своїх вершників на великі відстані, а їх зовнішній вигляд вражав ворогів. Як показав час, видатних результатів у розведенні лицарських коней вдалося досягти британським конезаводчикам, тому що нащадки цих коней й досі вважаються найбільшими у світі.

Йдеться про британську породу Шайр і її абсолютного рекордсмена Самсона (або Мамонта). Чемпіонські параметри складають: висота у загривку 2,19 м; маса – 1520 кг. Звичайно, рекорд є рекорд, але сучасні жеребці Шайрів заввишки 170 – 205 см і важать, у середньому від 850 до 1100 кг. Предками Шайров були ті «великі коні» Середньовіччя, що становили основу лицарської кавалерії. Після того як епоха лицарства пройшла, сильні та витривалі коні знайшли застосування у сільському господарстві та промисловості. Від схрещування цих коней з Фрізами, пійшли  Староанглійські Чорні коні Old English Black. У свою чергу, ця легендарна важкоупряжна порода стала племінним матеріалом для Шайрів та Клейдесдалей.

У 1760 році Роберт Бейкуелл Robert Bakewell у господарстві Дішлі Грейндж (Лестершир) розпочав селекцію нової породи важкоупряжних коней на основі Староанглійської Чорної та привезених Фрізів. Завдяки цій роботі з’явилися предки сучасних Шайрів. У 1878 році з’явилася перша племінна книга породи, а 1884 Англійське суспільство запряжних коней було перейменовано на Товариство заводчиків Шайрів. У першій племінній книзі було зареєстровано 2381 жеребця, з 1901 по 1914 щорічно реєструвалося 5000 особин. Проте тотальна механізація призводила до зниження попиту на важких коней, можливо тому Шайров стали схрещувати з Клейдесдалями. В результаті порода отримала пишну гриву та щітки на ногах.

У 50-60-ті роки XX століття чисельність Шайрів впала до кількох тисяч коней. У США налічувалося лише 25 коней. На щорічному Національному Весняному Шоу Шайров у Великій Британії було представлено близько 100 особин. Наприкінці XX століття породу почали цілеспрямовано відновлювати. До 1985 року в США налічувався вже 121 кінь. Зараз, за оцінкою Американської служби охорони поголів’я та Британського фонду виживання рідкісних порід, у світі налічується близько 2000 племінних кобил. Це означає, що існування породи все ще перебуває під загрозою, але шанси на збереження цих чудових коней є.