Особливості діагностики та лікування захворювань сечовидільної системи (ЗCС) у кішок та собак

Захворювання сечовидільної системи (ЗСС) – одні з найпоширеніших у ветеринарній практиці. Статистика звернень говорить про те, що близько 14% собак стикаються з ними хоча б раз у житті; близько 20% собак дрібних порід звертаються з приводу уролітіазу; 15% собак старше 10 років страждають на те чи інше захворювання нирок. У кішок ЗСС поширені ще більше. Уролітіаз незалежно від віку діагностується у 22% тварин, ідіопатичний цистит – у 64%, а у віковій групі 10-13 років у 80% тварин діагностується хронічна хвороба нирок.

Заведено розділяти ЗСС на захворювання верхніх сечовивідних шляхів (нирки та сечоводи) та нижніх сечовивідних шляхів (сечовий міхур та уретра). У собак (найчастіше вікових) найбільш поширені бактеріальні інфекції, рідше зустрічаються гостре ушкодження нирок, уролітіаз, хронічна хвороба нирок та онкологічні захворювання. Кішки частіше страждають від захворювань нижніх сечовивідних шляхів.

Діагностика ЗСС у кішок та собак складна через загальні симптоми: змін поведінки (млявість, втрата апетиту); частого та/або утрудненого сечовипускання, хворобливе сечовипускання, крові у сечі. Вони можуть вказувати на різні проблеми, включаючи сечокам’яну хворобу, цистит, інфекції, ниркову недостатність або пухлини. Діагностика проводиться лікарем ветеринарної медицини за умов клініки.

• Збір анамнезу. Містить інформацію про зміни в поведінці, споживанні води, сечовипусканні (частота, об’єм, включення, кров); зміни в раціоні, ліки, що приймаються.
• Фізичний огляд включає оцінку положення тіла, пальпацію живота (особливо сечового міхура) та перкусію для оцінки його розміру, наповненості та болючості; огляд слизових оболонок – колір, гідратація, наявність набряків, запалень та виділень.
• Аналізи сечі дадуть уявлення про здоров’я СС вихованця і стане відправною точкою для встановлення діагнозу. Насамперед аналіз покаже наявність/відсутність аномальних включень: крові, цукру, білка та лейкоцитів. Вимірювання питомої густини сечі (ПГС) покаже концентрувальну здатність нирок; співвідношення білка та креатиніну (UPCR) – наявність/відсутність протеїнурії. Бактеріологічний аналіз сечі дозволить підтвердити наявність інфекції у сечовидільній системі.
• Аналізи крові дають інформацію про стан нирок, насамперед про швидкість клубочкової фільтрації. Аналіз за цистатином C дає точну та ранню оцінку стану видільної функції нирок.
• За потреби призначаються апаратні дослідження. Рентгенографія або ультразвукове дослідження (УЗД) виявляють зміни розміру та форми сечовивідних органів, наявність уролітів, показують локалізацію запалення або інфекції у верхніх чи нижніх сечовивідних шляхах.

Лікування ЗСС

Лікування ЗСС залежить від поставленого діагнозу, виду та віку вихованців. Комплексний підхід має на увазі стратегію лікування розроблену ветеринаром та обговорену з pet parent.

При невідкладних станах:  повній обструкції (закорковування) уретри, що веде до затримки сечі з подальшим розвитком ниркової недостатності або гостре пошкодження нирок можуть знадобитися ветеринарні маніпуляції, такі як катетеризація та інфузійна терапія для детоксикації та відновлення балансу електролітів. Може знадобитися оперативне втручання щодо видалення уроліту – літотомія або його дроблення літотрипсія.

Медикаментозне лікування, у загальному вигляді, включає застосування знеболювальних та спазмолітиків при сильному больовому синдромі; антибіотиків при виявленій бактеріальній інфекції.

Велике значення має корекція умов утримання улюбленців із ЗСС. Незалежно від діагнозу, тваринам потрібне поліпшення режиму гідратації. Важливо, щоб у них вода була в постійному, зручному доступі та гарній якості. Для кішок, покращення гідратації представляє складне комплексне завдання, що включає: перехід на вологий корм, збільшення кількості мисок з водою, використання фонтанчиків.

Профілактика

Для профілактики каменеутворення та/або кристалізації, пацієнтів переводять на спеціалізовані дієти для вихованців із захворюваннями сечовивідної системи.

У кішок найважливіше значення має усунення стресу, яке включає визначення стрес чинника чи його комплексу, усунення чи пом’якшення його дії, профілактика стресової реакції.

У комплексному лікуванні ЗМС використовуються Траумель та Мукоза композитум, ТМ HeelVet. Траумель ефективно дозволяє запальні процеси в організмі вихованців. Мукоза композитум відновлює структуру та функції пошкоджених слизових оболонок.