Heel ветеринарія: інформація про здоров'я собак, кішок і коней

    Задати питання

    Інфекційна агалактія кіз

    Досить поширеним на сьогоднішній день є захворювання кіз на інфекційну агалактію.

    Це захворювання є високо контагіозним та спричиняється збудником Mycoplasma agalactiae. Характеризується хвороба втратою молочної продуктивності та ураженням молочної залози. Хворіють кози усіх вікових груп.

    Етіологія

    Основною причиною захворювання є Мікоплазма певних видів, які здатні викликати захворювання. Особливо небезпечним захворювання є для маток протягом лактації та молодняка до 1-го місяця. Основним джерелом поширення збудника виступають хворі та перехворівши тварини, які здатні виділяти збудник в навколишнє середовище разом з усіма природними виділеннями з їхнього організму (сеча, кал, плодові оболонки, виділення з очей тощо). Після одужання тварини виділяють збудник протягом 6-7 місяців. В такому випадку фактором передачі стає весь інвентар, підстилка та обслуговуючий персонал. Тварини заражаються аліментарним шляхом, через рани та подряпини на вимені. Випасання тварин на низовинних лугах чи водопій зі стоячих водойм може стати причиною зараження. Козенята можуть заражатись внутрішньоутробно чи під час випоювання молоком. Хоча розповсюдженість захворювання більше пов’язана з сезонністю, тобто лактаційним періодом, проте може поширюватись в залежності від кліматичним умов. Хвороба, як правило, виникає навесні, досягає свого максимуму влітку та згасає восени. Хворі кітні тварини абортують у 15-30% випадках. Летальність у стаді може досягати до 45 %.

    Патогенез.

    В залежності від локалізації запального процесу розрізняють такі форми інфекційної агалактії:

    -маститну,

    -суглобову,

    - змішану.

    Маститна форма характерна тваринам в період лактації та уражає одну чи обидві частки вимені. При цьому частки вимені збільшуються в розмірі, ущільнюються. Шкіра на ураженій частці стає напруженою. Молочні цистерни та протоки розширюються та заповнюються сирнистою масою з тягучим слизом. У складних випадках молочна залоза зменшується та атрофується.

    При суглобовій формі уражений суглоб збільшується, стінки суглобової капсули потовщуються. На поверхні суглоба спостерігають ерозії, в середині ж суглоб заповнюється серозно-фібринозним ексудатом. При ускладненнях захворювання переходить у гнійне запалення, а потім у періостити чи анкілози та спондильози.

    Зміни в органах зору характеризуються як дифузний інтерстиціальний кератит. Хвороба може ускладнитись виразковим кератокон’юктивітом та призвести до повної втрати зору твариною.

    Хвороба також може протікати в змішаній формі та уражати одночасно різні органи та системи.

    Клінічні ознаки

    Маститна форма супроводжується катаральним маститом. Зазвичай уражається одна частина вимені. Уражена частка стає болючою, червоніє, підвищується місцева температура та збільшується регіональний лімфовузл. Процес може перейти в гнійний мастит та розвитись у гангрену вимені. Видоюване молоко стає густим, солоно-гіркого присмаку, потім – водянистим та змінює свою реакцію в лужний бік. З часом молоковіддача припиняється повністю, а молочна залоза атрофується.

    На початку розвитку суглобової форми уражена тварина починає шкутильгати. Згодом кінцівки набрякають, стають болючими та кровонаповнюються. В основному уражаються  скакальні, зап’ясткові, ліктьові, тазостегнові та колінні суглоби.

    При очній формі у тварин спостерігається набряк і почервоніння повік, значна слизотеча та кон’юнктивіт. Тварини бояться світла. Рогівка мутніє та покривається виразками. Тварина втрачає зір.

    Діагностика.

    Захворювання слід діагностувати на основі епізоотологічної ситуації, бактеріологічних досліджень, даних анамнезу та клінічних ознак.

    Лікування.

    Схема лікування повинна включати в себе карантинні обмеження, ізоляцію хворих  та дотримання всіх необхідних проти епізоотологічних заходів.

    Лікування симптоматичне. Для пригнічення збудника Мікоплазми, що викликає хворобу використовують антибіотики тетрациклінового ряду. До стандартної терапії слід додати біорегуляційні препарати (Траумель, Ехінацея композитум, Цель), які прискорять одужання тварин та значно підвищать імунітет.

    • Траумель володіє протизапальною дією.
    • Ехінацея композитум має неспецифічну імуномодулюючю дію.
    • Цель – відновлює метаболізм в суглобі, діє протизапально.

     

    При ураженні вимені слід використовувати наступну схему

    Антибактеріальний препарат +Траумель (по 2 мл в/м, щоденно 5 днів підряд) + Ехінацея композитум (по 2 мл в/м, щоденно 5 днів підряд).

    При  суглобовій формі

    Антибактеріальний препарат +Траумель (по 2 мл в/м, щоденно 7 днів підряд) + Ехінацея композитум (по 2 мл в/м, щоденно 7 днів підряд)+Цель (по 2 мл в/м, щоденно 7 днів підряд).

    При ураженні органів зору

    Антибактеріальний препарат (очні мазі) +Траумель (по 2 мл в/м, щоденно 7 днів підряд) + Ехінацея композитум (по 2 мл в/м, щоденно 7 днів підряд).

    При спалаху інфекційної агалактії економічні збитки неминучі. В даному випадку найефективнішим є профілактика.

    Рекомендована профілактична схема лікування інфекційної агалактії.

    Ехінацея композитум (по 2 мл в/м,1 раз в три дні ).

    Продукція Heel Vet

    Здоров'я тварин, створене природою

    1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
    Loading...
    Підписатися на розсилку

      Оберіть, будь-ласка, мову