Фильтр 
Нарушение иммунитета
Але, на жаль, ця лінія оборони може бути зруйнована різними впливами, і тоді імунітет більше не захищає, а може навіть шкодити організму.
З точки зору біорегуляційного підходу у ветеринарній медицині більшість патологій імунної системи – це типові хвороби дизрегуляції.
Їх виникнення пов’язано з порушенням механізмів ауторегуляції організму.
Завдання терапії – відновлення та підтримка природної саморегуляції імунної системи.
Імунітет – це складна, інтегративна система, яка захищає організм, розрізняючи та руйнуючи патогени, чужорідні речовини, інфіковані, злоякісні клітини та клітинне сміття.
Для імунної системи характерний високий рівень ауторегуляції та корегуляції з боку нервової та ендокринної систем. Проте, зовнішні та внутрішні фактори можуть викликати дизрегуляцію імунітету, яка спричиняє алергії, імунодефіцити та аутоімунні захворювання.
Алергія — це реакція індивідуальної гіперчутливості, яку розвиває адаптивна імунна система у відповідь на потрапляння в організм певних речовин з навколишнього середовища — алергенів — нешкідливих для більшості тварин.
Імунодефіцит — це порушення або повна відсутність імунної відповіді на зовнішні та внутрішні патогенні фактори, викликана розладом роботи імунної системи, або ушкодженням її складових частин.
Аутоімунні захворювання — це захворювання, викликані дизрегуляцією імунної відповіді, в результаті якої здорові тканини організму розпізнаються як патоген і на них виробляються аутоімунні антитіла або стимулюється розмноження аутоагресивних клонів кілерних клітин.
Найпоширеніші види алергії домашніх тварин
- Інсектна.
- Атопічний дерматит.
- Аліментарна.
Найпоширенішою вважається інсектна алергія. Найчастіше її викликають блохи,
тому іноді вживають назву блошиний алергічний дерматит. Алергеном є слина бліх, яка
при укусі потрапляє у рану. У тварин, чутливих до алергену, виникає сильний свербіж, який вони намагаються полегшити дряпанням та укусами. Це призводить до самотравмування, пошкодження шкірного та шорстного покриву. Можливе вторинне бактеріальне інфікування розчісів.
Атопічний дерматит — друга за поширеністю алергія, яку викликає інгаляційне потрапляння в організм тварин повітряних алергенів — пилку рослин, спор плісняви або пилу. У домашніх тварин інгаляційний атопічний дерматит викликає свербіж шкіри, алергічний риніт та/або бронхіт. Перші прояви — нав’язливе вилизування, розчісування носа, вух, пахвових западин, тощо.
Аліментарна алергія викликається алергеном, який потрапив до організму тварини з їжею. Вважається відносно рідкісним випадком. Найчастіше такий тип алергії розвивається на білкову складову корму, але сам вид білка суворо індивідуальний. Типові прояви — свербіж шкіри.
У домашніх тварин розрізняють імунодефіцити трьох типів:
- Фізіологічні.
- Первинні.
- Вторинні.
Фізіологічний імунодефіцит – тимчасовий стан, виникаючий у певному віці та пов’язаний з етапами розвитку тварини. Прикладами може бути ювенільний імунодефіцит, імуносупресія при вагітності тощо. Вони не вимагають лікування, але захворювання в цей період можуть виникати частіше і проходять дещо важче.
Первинний імунодефіцит – суть генетичне захворювання пов’язане з нездатністю організму формувати ту чи іншу ефективну ланку імунної відповіді. Прикладом таких захворювань можуть бути циклічний гематопоез коллі; комбінований імунодефіцит арабських лошат; Т-клітинний дефіцит у чорно-строкатої данської худоби та інші. Лікування первинних імунодефіцитів неефективне і зводиться до профілактики та терапії вторинних захворювань.
Вторинні (набуті) імунодефіцити виникають внаслідок пригнічення імунної системи зовнішніми або внутрішніми факторами. Їми можуть бути
гормональні дисфункції, лікування певними фармакологічними препаратами, інфекцфїї та інвазії.
Аутоімунні захворювання – це велика група патологій різних клінічних проявів, в основі яких лежить аутоімунізація.
По розвитку аутоімунізації розрізняють:
- Органоспецифічні аутоімунні захворювання – окремі органи, що зачіпають.
- Органонеспецифічні аутоімунні захворювання, що вражають багато органів і тканин.
- Аутоімунні захворювання проміжного типу.Найпоширенішими аутоімунними захворюваннями тварин є звичайна пухирчатка, листоподібна пухирчатка, системний червоний вовчак і ревматоїдний поліартрит.
Як допомогти тварині відновити чи зміцнити імунитет?
Імунодефіцитні стани у тварин потребують уваги власника та термінового звернення до ветеринарної клініки, для постановки діагнозу.- Термінове звернення до ветеринарного лікаря особливо важливе при гострих, або довготривалих порушеннях імунітету.
- В залежності від діагнозу, тварині може бути призначена дренажна,
імунокорегуюча чи інший вид біорегуляційної терапії. - При перших ознаках алергії доцільне застосування дренажної терапії, та обов’язкове звернення до ветеринарного лікаря.
- У домашній аптечці повинні бути безпечні препарати, які можна застосовувати для м’якої корекці’ імунодефіцитних станів.