Фільтр 
Ендогенна інтоксикація – патологічний процес стійкого або прогресуючого порушення гомеостазу, викликаний самоотруєнням організму накопиченими токсичними метаболітами.
Порушення у роботі регуляторних механізмів призводять до затримки в організмі проміжних та кінцевих продуктів життєдіяльності клітин.
Патологічні зміни у внутрішнєму середовищі клітини та в міжклітинному просторі, порушує нормальні фізіологічні процеси.
У багатьох випадках, ендогенна інтоксикація визначає клінічну картину та наслідки захворювання, тому її терапія є невіддільною частиною успішного лікування.
Біорегуляційний підхід передбачає обов’язкову терапію ендогенної інтоксикації.
Вона полягає в активації видільної функції тканин і органів, доповненої, за необхідності, стимулюванням внутрішньоклітинної дезінтоксикації.
В результаті інактивуються токсичні метаболіти та інтенсифікується неспецифічна екскреція цих речовин з організму.
Окремо розрізняють власне ендогенну інтоксикацію (CEI) та ендотоксикоз як кінцевий ступінь СЕІ, що спричиняє критичний стан організму.
За своєю суттю ендогенна інтоксикація – це мультифокальна патологія , що зачіпає всі системи організму, що супроводжує переважну більшість захворювань та станів.
Ознаки ендогенної інтоксикації:
- Втомлюваність
- Погіршення уваги
- Вегетативна дисфункція
- Порушення пігментації шкіри
- Психосоматичні розлади
Ці ознаки CEI виявляться у будь-якому випадку, незалежно від захворювання чи травми, але інтенсивність їх прояву буде різною.
Ендогенна інтоксикація завжди супроводжується токсемією та пригніченням функцій систем та органів, що беруть участь у детоксикації та виведенні продуктів обміну речовин.
Це призводить до ситуації, коли в анамнезі тварини одночасно присутні хвороба, токсемія та дисфункція механізмів виділення.
Крім того, ендогенна інтоксикація порушує функції транспортних білків, що ускладнює перенесення кисню, поживних та лікарських речовин в клітку, тканину та орган.
Саме тому при багатьох важких станах не вдається досягти терапевтичного ефекту від застосування лікарських препаратів.
Зменшення вираженості токсемії, та мінімізація наслідків ендогенної інтоксикації залежать від швидкості початку дренажної та детоксикаційної терапії.
Особливо характерна ендогенна інтоксикація для захворювання, пов’язаних з:
- Втратою ваги.
- Гіпоксією.
- Порушенням мікроциркуляції.
- Великим ураженням тканин.
- Порушенням обміну речовин.
Механізми розвитку ендогенної інтоксикації можна поділити на кілька груп:
- Порушення та пошкодження вивідних систем на рівнях тканини, органу, організму,
- Пошкодження механізмів обміну речовин між клітиною та позаклітинним простором, що перешкоджають надходженню токсичних агентів у клітину.
- Процеси деградації, що призводять до накопичення надлишкової кількості проміжних та кінцевих метаболітів;
- Порушення в нервовій, ендокринній, імунній системах.
Зміни спочатку тканинного, а пізніше загального гомеостазу призводять до порушення життєво важливих біохімічних процесів.ендогенна інтоксикація є фактором ризику патологічних змін білкових молекул гормонів, ферментів, медіаторів з порушенням не лише їх структури та функцій, а й зміною їх антигенних властивостей. Результатом цих змін є поява та хронізація багатьох інвалідних захворювань тварин.
Тривала ендогенна інтоксикація дія тних факторів відбувається призводить до пошкодження тканин та органів, що в свою чергу, може призвести до таких серйозних захворювань як:
- Онкологія
- Автоімунні захворювання
- Алергії
- Астма
- Діабет
Як допомогти тварині позбутися ендогенної інтоксикації?
Детальна діагностика.
Для якісного та повноцінного лікування тварини необхідно максимально швидко та точно визначити причину ендогенної інтоксикації.
Це дозволить лікарю підібрати дренажний препарат для швидкого та точного знищення першопричини, та усунення наслідків інтоксикації.
- Своєчасний початок терапії. Дренажну терапію треба починати приперших ознаках, або одразу після з’ясування діагнозу.
- Доцільний вибір першого дренажного препарату. Біорегуляційний препарат першого вибору для початку дренажної терапії – Лімфоміозот -Heel. Він активує лімфоциркуляцію, що сприяє відновленню транспортних властивостей міжклітинного простору та біологічної доступності тканин і клітин. Це стає запорукою терапевтичної дії інших лікарських засобів.
- Органотропна дренажна терапія. Для збільшення терапевтичного ефекту, загальний дренаж доцільно доповнити спеціальним біорегуляційним препаратом, що дренує вражений орган. Спрямована дренажна дія сприяє швидкому та повному відновленню структури та функцій органів і тканин.
- Дренажна терапія з метою профілактики. Дренажну терапію доцільно проводити в профілактичних цілях. Будь-яке захворювання, створює умови для виникнення слабо вираженої ендогенної інтоксикації, яка спричинятиме токсемією. Для убезпечення організму тварини від створення осередку інтоксикації треба проводити профілактичну дренажну терапію.